задовольняти чиєсь бажання

См. также в других словарях:

• задовольняти — я/ю, я/єш, недок., задовольни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Виконувати чиї небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін. || Забезпечувати, вдовольняти кого небудь, даючи щось бажане, потрібне в достатній кількості, до повного задоволення. ||… …   Український тлумачний словник

• задовольняти — задовольнити (виконувати чиї н. вимоги, бажання, претензії тощо), у[в]довольняти, у[в]довольнити, у[в]волювати, у[в]воляти, у[в]волити; ублажати, ублажити (догоджаючи) …   Словник синонімів української мови

• насичувати — ую, уєш, недок. насити/ти, ичу/, ити/ш, док., перех. 1) Наповняти, годувати досхочу, досита; задовольняти їжею. || перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін. 2) Просочувати, наповнювати що небудь рідиною, парою, газом і т.… …   Український тлумачний словник

• насичуватися — уюся, уєшся, недок. насити/тися, ичу/ся, ити/шся, док. 1) Задовольняти потребу в їжі; наїдатися досхочу, досита. || перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін., вдовольнятися чим небудь. 2) Просякати чим небудь, убирати в… …   Український тлумачний словник

• тамувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Зупиняти, затримувати вільний рух, плин чогось. || у сполуч. зі сл. пориви, бажання, прагнення тощо. Стримувати чиїсь дії, угамовувати, заспокоювати когось. || Спричинятися до стримування, уповільнення якогось процесу …   Український тлумачний словник

• гасити — гашу/, га/сиш, недок., перех. 1) Припиняти горіння; тушити. || рідко. Те саме, що вимикати. 2) перен. Не давати розвиватися; подавляти, глушити (у 4 знач.). || Гамувати (про емоції). || Задовольняти (бажання, потребу). 3) Зменшувати або припиняти …   Український тлумачний словник

• душа — і/, ж. 1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …   Український тлумачний словник

• наговорюватися — ююся, юєшся, недок., наговори/тися, ворю/ся, во/ришся, док., розм. 1) Досхочу поговорити. || перев. із запереч. не. Задовольняти бажання поговорити з ким небудь. 2) тільки недок. пас. до наговорювати …   Український тлумачний словник

• нажиратися — а/юся, а/єшся, недок., наже/ртися, ру/ся, ре/шся, док., вульг. 1) Те саме, що наїдатися. Нажертися донесхочу (досхочу, донехочу). 2) перен. Повністю задовольняти потреби, бажання і т. ін …   Український тлумачний словник

• пересичуватися — уюся, уєшся, недок., переси/титися, и/чуся, и/тишся, док. 1) чим. Вбирати в себе багато вологи, занадто насичуватися запахом, глибоко, наскрізь просякати чим небудь. 2) чим і без додатка, перен. Надміру, більше, ніж слід, насичуватися чим небудь …   Український тлумачний словник

• потреба — и, ж. 1) Необхідність у кому , чому небудь, що вимагає задоволення; потрібність. || Умови, які змушують до чогось, спричиняють щось. || перев. з інфін. Необхідність або бажання робити щось, діяти певним чином. 2) перев. мн. Те, без чого не можна… …   Український тлумачний словник